STS-41-С — космічний політ БТКК «Челленджер» за програмою «Спейс Шаттл». Запуск відбувся 6 квітня 1984 року, а приземлення — 13 квітня. STS-41-C була одинадцятою місією за програмою «Спейс Шаттл» та п'ятою місією «Челленджера». Спершу назва місії була STS-13[1][2].
Розгортання «Апарата для довготривалої експозиції» (LDEF), який став важливим джерелом інформації про засміченість космічного простору дрібними частками.
Джордж Нельсон намагається захопити супутник «Solar Maximum Mission».
STS-41-C приземляється на злітно-посадочній смузі 17 бази ВПС Едвардс, 13 квітня 1984 року.
Примітки
↑«James D. A. van Hoften [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]». NASA Johnson Space Center Oral History Project. 5 December 2007. (англ.)
↑«Terry J. Hart [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]». NASA Johnson Space Center Oral History Project. 10 April 2003. (англ.)
Посилання
Портал «Космонавтика»
NASA mission summary [Архівовано 29 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
STS-41C Video Highlights [Архівовано 18 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
The Dream is Alive [Архівовано 18 липня 2004 у Wayback Machine.] IMAX film with footage from STS-41-C (англ.)